Хто б міг подумати, що ці 8 сесій пролетять настільки швидко!
Приїжджаючи сюди кожного разу, ми відчували, як занурюємося в особливу атмосферу — тут тебе завжди оточують люди, які люблять спів, музику, і, головне, мають спільну мету: вчитися, рости і прославляти Бога.
“Було величезним задоволенням співати разом, навіть використовуючи кожну вільну хвилину. Це було щось особливе.” – Сергій Одейчук
Викладачі теж залишили свій глибокий слід. Вони не просто ділилися знаннями — вони віддавалися нам на повну, були поруч, пояснювали і надихали.
У Бориса Миколайовича, наприклад, ніколи не закінчувалися життєві приклади, і це допомагало зрозуміти навіть найскладніші теми. А Наталя Богданівна? Ми так боялися її, але, коли зустріли її особисто, зрозуміли, що вона дуже уважна до кожного студента і має свій особливий підхід.
За два роки ми стали ближчими, наче справжня сім’я.
“Наші спільні ночі над домашніми завданнями, підтримка один одного і просто дружнє спілкування стали благословенням. А ще, звичайно, той «космос» знань, з яким ми прийшли і який здобули на виході!” – Олег Тарасов
Інна Кантоніст – “РДСА — це час і можливість. Це час, щоб знайти себе і своє покликання, це можливість для зростання, як професійного, так і духовного. Тут ми навчилися бачити вогник в очах наших викладачів, і це надихало нас на зміни в собі.“
Ми безмежно вдячні Богу за ці роки, за кожного викладача і кожного друга, якого ми тут зустріли. Це був час для глибоких змін і надихаючого зростання.
